Danfoss Načrtovanje rešitev za hidravlično uravnoteženje in regulacijo za energetsko učinkovite toplovodne aplikacije v stanovanjskih in komercialnih zgradbah Application guide [uk]

Реконструкція систем опалення багатоквартирних будинків

Альбом рішень

www.danfoss.ua

Вступ

Спираючись на статистичні дані, можна з упевненістю сказати, що в Україні саме будівлі формують основний енергетичний попит, споживаючи приблизно 40 % енергії. В середньому, кожен з нас

проводить 90 % часу в будівлях різного призначення, при цьому якість мікроклімату в приміщенні впливає на наше здоров’я і благополуччя. Але не всі наявні інженерні системи будівель дозволяють гнучко підлаштовуватися під змінювані потреби споживача.

Однією з основних систем, яка забезпечує комфорт в приміщеннях в холодну пору року, є система опалення будівлі, підключена до централізованого або децентралізованого джерела теплової

енергії. В переважній більшості наявних будинків ця система потребує суттєвих змін. Це дозволить не тільки істотно знизити споживання енергії, а й дасть можливість управляти системою: як на рівні всієї будівлі, так і на рівні окремих приміщень, встановлюючи індивідуальні параметри мікроклімату.

Цей Альбом демонструє те, як правильно провести реконструкцію систем опалення будівель з компонентами, які можуть бути інтегровані в типові проекти наявних будівель, відповідно до вимог чинних Державних будівельних норм і стандартів України. Типові рішення дозволяють значно прискорити поточні темпи реновації будівель.

Не варто забувати, що економія енергії – далеко не єдиний результат впровадження ефективних рішень. Інвестиції в енергоефективність дозволяють, передовсім, підвищити рівень комфорту в кожному приміщенні, спираючись на індивідуальні потреби мешканців.

Зважаючи на той факт, що при централізованому теплопостачанні будь-яка система опалення будь-якої будівлі, в тому числі й багатоквартирного будинку, приєднується до теплової мережі через індивідуальний тепловий пункт (ІТП), одна із частин Альбому присвячена схемам та компонентам ІТП. Але основний фокус

зосереджено на самій системі опалення: коректній обв’язці та виборі обладнання як для стояків (при їхньому балансуванні) так і для окремих опалювальних приладів.

2 | Альбом рішень Реконструкція систем опалення багатоквартирних будинків

Зміст

4 | Типи систем опалення

7 | Терморегулювання

13| Автоматичне гідравлічне балансування систем опалення

18| Опалення місць загального користування

20 | Індивідуальний тепловий пункт (ІТП)

23 | Технічні описи обладнання

52 | Додатки

Реконструкція систем опалення багатоквартирних будинків Альбом рішень | 3

01

ТИПИ СИСТЕМ ОПАЛЕННЯ

Перед тим, як почати розмову про реконструкцію систем опалення багатоквартирних будинків (надалі – БКБ), необхідно зрозуміти, якими бувають системи опалення наявних будівель.

1.В залежності від схеми з’єднання труб з опалювальними приладами, системи опалення поділяють на однотрубні та двотрубні. В стояку однотрубної системи опалювальні прилади з’єднують однією трубою, та теплоносій протікає послідовно через всі прилади.

Рис. 1. Однотрубна система

В двотрубній системі прилади приєднують до двох труб – «подачі» та «звороту», а теплоносій протікає через кожен прилад незалежно від інших приладів.

Рис. 2. Двотрубна система

Однотрубні системи можуть бути проточними (нерегульованими) – рис. 3 або із замикальними ділянками (байпасами) – рис. 4.

Замикальна

ділянка

Рис. 3. Однотрубна проточна (нерегульована) система

Рис. 4. Однотрубна система із замикальними ділянками

Примітка. Встановлення терморегуляторів у проточних однотрубних системах опалення без облаштування опалювальних приладів замикальними ділянками заборонено, оскільки перекриття потоку одним терморегулятором зупинить циркуляцію теплоносія у всьому стояку!

Реконструкція систем опалення багатоквартирних будинків Альбом рішень | 5

2.За розташуванням магістральних трубопроводів системи опалення підрозділяють на:

2.1системи з верхньою подачею теплоносія;

Рис. 5. Однотрубна система з верхньою подачею теплоносія

2.2 системи з нижньою подачею теплоносія (П-подібні системи);

Рис. 6. Однотрубна система з нижньою подачею теплоносія (П-подібна)

2.3 системи з «перекинутою» циркуляцією.

Рис. 7. Однотрубна система з «перекинутою» циркуляцією

Саме тому, для отримання коректних рекомендацій щодо застосування необхідного обладнання у системі опалення конкретної будівлі, слід чітко і точно описати наявну систему опалення. Наприклад, на рис. 7 зображена «однотрубна вертикальна система опалення з «перекинутою» циркуляцією, обладнана замикальними ділянками в обв’язці опалювальних приладів».

6 | Альбом рішень Реконструкція систем опалення багатоквартирних будинків

02

ТЕРМОРЕГУЛЮВАННЯ

Незважаючи на те, що саме терморегулювання має свій найбільший вплив на ефективність роботи системи опалення в цілому, в нашій країні воно є найменш висвітленим у напрямі реконструкції БКБ. Тому, спочатку, розгляньмо як повинно бути реалізовано терморегулювання під час реконструкції систем опалення багатоквартирних будинків.

Що таке «терморегулятор»? Терморегулятор – це радіаторний клапан зі встановленим на ньому термостатичним елементом.

Рис. 8. Автоматичний радіаторний терморегулятор прямої дії

При виборі радіаторного терморегулятора обов’язково слід враховувати, що в однота двотрубних системах опалення застосовують різні типи регулювальних клапанів терморегулятора.

2.1. Терморегулювання в однотрубних системах опалення

В однотрубних системах опалення у складі терморегуляторів застосовують радіаторні клапани з мінімальним гідравлічним опором, тобто з підвищеною пропускною здатністю. Це дозволяє забезпечити необхідний коефіцієнт затікання теплоносія в опалювальний прилад (співвідношення витрати в опалювальному приладі та витрати в стояку) при наявності замикальної ділянки.

Для забезпечення необхідного коефіцієнту затікання теплоносія в опалювальний прилад, на замикальних ділянках необхідно застосовувати додаткові місцеві гідравлічні опори – байпасні дроселі (шайби). Якщо необхідне значення коефіцієнту затікання теплоносія не буде забезпечено, то конкретний опалювальний прилад буде мати занадто низьку потужність (недогрів).

Тому на необхідності їхнього застосування акцентують увагу в ДСТУ Б В.3.2-3:2014 «Настанова з виконання термомодернізації житлових будинків» (п.5.4.16.7):

«На замикальних ділянках вузлів обв’язково слід застосовувати спеціально призначені для них шайби. … На замикальних ділянках підйомних стояків П-подібних систем та стояків систем з переверненою циркуляцією слід застосовувати шайби.

На замикальних ділянках опускних стояків П-подібних систем та стояків систем з розподільною магістраллю у верхній частині будинку слід застосовувати шайби при недостатній тепловіддачі опалювальних приладів або необхідності зменшення їх площі тепловіддачі».

Рис. 9. Байпасний дросель RTD-BR

8 | Альбом рішень Реконструкція систем опалення багатоквартирних будинків

Також потрібно звернути увагу на те, що коли в однотрубній системі опалення регулювальний клапан терморегулятора закривається повністю, в трубопроводі, який виходить з радіатора, починається розшарування потоку теплоносія при його вистиганні. Це стає причиною утворення «зворотної» циркуляції теплоносія всередині опалювального приладу і, як наслідок, підвищує його залишкову тепловіддачу. Особливий вплив цього явища відчувається при застосуванні приладів-розподілювачів для індивідуального обліку у вертикальних системах опалення. Ці прилади реєструють цей «зворотний» потік та залишкову тепловіддачу радіаторів при реальній відсутності теплоспоживання.

Про це також йдеться в ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування» (п. 6.7.14):

«В однотрубній системі необхідно запобігати залишковій тепловіддачі радіаторів при закритих автоматичних регуляторах температури повітря приміщення (терморегулятор або електронний регулятор витрати теплоносія)»;

та в ДСТУ Б В.3.2-3:2014 «Настанова з виконання термомодернізації житлових будинків» (п. 5.4.16.10):

«Однотрубну вертикальну систему слід перевіряти на вірогідність утворення зворотної циркуляції теплоносія у нижніх підводках опалювальних приладів й, за необхідності, запобігати такій роботі системи.

Запобігають зворотній циркуляції наступними шляхами:

-застосуванням запобіжника зворотного потоку;

-вибором вузла обв’язки опалювального приладу з більшою довжиною трубопроводів підводки;

-вибором опалювального приладу меншої висоти тощо».

Для перешкоджання виникненню подібного явища на виході з опалювального приладу як правило встановлюють ще один додатковий дросель – запобіжник зворотного потоку.

Рис. 10. Дросель зворотного потоку RTD-CB

З урахуванням всіх перелічених елементів, вузол обв’язки опалювального приладу в однотрубній системі повинен мати наступній вигляд:

Рис. 11. Вузол обв’язки опалювального приладу з терморегулятором, запобіжником зворотного потоку та шайбою

Реконструкція систем опалення багатоквартирних будинків Альбом рішень | 9

Напрямок руху

Напрямок руху

теплоносія по стояку

Термостатичний елемент RA2996

теплоносія по стояку

зверху вниз

знизу вгору

Клапан терморегулятора RA-G DN 20 або DN 15

(залежить від діаметра отвору радіатора – бажано DN 20)

Замикаюча ділянка повинна бути обов’язково!

(требопровод між підводками до радіатора – бажано DN 15)

Байпасний дросель RTD-BR

(типорозмір залежить від діаметра замикаючої ділянки)

При напрямку руху теплоносія «знизу вгору» встановлюють

обов’язково, а «зверху вниз» – за розрахунком

Дросель зворотного потоку RTD-CB

(типорозмір залежить від діаметра отвору радіатора)

Діаметр стояку, підводок та байпасу – DN 20			Діаметр стояку, підводок та байпасу – DN 15
Опис	Ескіз		Опис	Ескіз
Клапан терморегулятора RA-G DN 20, прямий			Клапан терморегулятора RA-G DN 15, прямий
Термостатичний елемент RA2996			Термостатичний елемент RA2996
Байпасний дросель RTD-BR, DN 20 / 15			Байпасний дросель RTD-BR, DN 15 / 10
Дросель зворотного потоку RTD-CB, DN 20			Дросель зворотного потоку RTD-CB, DN 15

Рис. 12. Приклади комплектації вузла обв’язки опалювального приладу в однотрубній системі опалення обладнанням Danfoss

Також слід зазначити, що оснащення опалювальних приладів автоматичними регуляторами температури повітря при використанні приладів-розподілювачів є вимогою Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (розділ 4.7):

«Усі опалювальні прилади при застосуванні вузлів розподільного обліку теплової енергії або приладів – розподілювачів теплової енергії обладнуються автоматичними регуляторами температури повітря у приміщенні відповідно до будівельних норм».

Наостанок ще раз наголосимо, що встановлювати терморегулятори у проточних однотрубних системах опалення без облаштування опалювальних приладів замикальними ділянками заборонено, оскільки перекриття потоку одним терморегулятором зупинить циркуляцію теплоносія у всьому стояку.

10 | Альбом рішень Реконструкція систем опалення багатоквартирних будинків

2.2. Терморегулювання в двотрубних системах опалення

В двотрубних системах опалення в складі терморегуляторів слід приймати регулювальні клапани з підвищеним гідравлічним опором та функцією попередньої настройки пропускної здатності, або клапани з функцією автоматичного регулювання перепаду тиску та обмеження витрати теплоносія (ДБН В.2.5-67:2013).

Термостатичний елемент RA2996

Клапан терморегулятора RA-DV DN 15 або DN 20

(залежить від діаметра отвору радіатора)

Клапан терморегулятора RA-N DN 15 або DN 20

(залежить від діаметра отвору радіатора)

Запірний клапан RLV-S DN 15 або DN 20

(залежить від діаметра отвору радіатора)

Рекомендоване рішення

Опис

Ескіз

Клапан терморегулятора RA-DV DN 15, прямий

Термостатичний елемент RA2996

Запірний клапан RLV-S DN 15, прямий

На стояку достатньо запірної арматури з можливістю спуску теплоносія

Традиційне рішення

Опис

Ескіз

Клапан терморегулятора RA-N DN 15, прямий

Термостатичний елемент RA2996

Запірний клапан RLV-S DN 15, прямий

На стояку необхідні автоматичні балансувальні клапани ASV-PV + ASV-M

Рис. 13. Приклади комплектації вузла обв’язки опалювального приладу в двотрубній системі опалення обладнанням Danfoss

Окремої уваги заслуговують вимоги до термостатичних елементів, що наведені у декількох пунктах ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування».

В першу чергу ці вимоги пов’язані з пунктом 5.3, в якому вказано, що у холодний період року, коли опалювані приміщення житлових будинків не використовуються, допускається встановлювати температуру повітря нижчою не більше, ніж на 4 °С від нормованої температури, але не нижче ніж 12 °С.

Для житлових об’ємів (спальна кімната, вітальня, кабінет, кухня-їдальня, тощо) нормована температура в холодний період за оптимальними умовами мікроклімату становить 22 ± 2 °С. Тобто знижувати в цих приміщеннях температуру нижче 16 °С заборонено.

Виходячи з цього, у системі опалення багатоквартирних житлових будинків споживачам слід обмежувати можливість змінювати тепловий режим приміщень нижче від зазначеної температури повітря. І це можна зробити лише шляхом застосування обладнання з конструктивним обмеженням нижньої межі регулювання температури повітря. Саме це знайшло відображення в пункті 6.4.1 ДБН В.2.5-67.

Реконструкція систем опалення багатоквартирних будинків Альбом рішень | 11

Рис.14. Термостатичний елемент типу RA 2996 з конструктивним обмеженням мінімальної нижньої межі регулювання температури повітря (діапазон налагоджування 16…28 °С)

Крім того, в пункті 6.7.25 вказано на необхідність обмеження не лише нижньої, але й верхньої межі регулювання (при відсутності засобів поквартирного обліку теплоспоживання):

«При застосуванні автоматичних терморегуляторів на опалювальних приладах у приміщеннях двоабо багатоквартирного будинку потрібно використовувати такі їх конструкції, що мають заблоковану або обмежену мінімальну настройку температури повітря згідно з п. 5.3.

При реконструкції, капітальному ремонті, термомодернізації, технічному переоснащенні тощо наявних систем опалення житлових будинків без засобів поквартирного обліку теплоспоживання слід застосовувати такі конструкції автоматичних терморегуляторів на опалювальних приладах, що мають заблоковану або обмежену мінімальну настройку температури повітря згідно з п. 5.3 та заблоковану або обмежену максимальну настройку температури повітря не вище 24 °С».

12 | Альбом рішень Реконструкція систем опалення багатоквартирних будинків

03

АВТОМАТИЧНЕ

ГІДРАВЛІЧНЕ

БАЛАНСУВАННЯ СИСТЕМ ОПАЛЕННЯ

Гідравлічне балансування системи опалення – це розподіл загального обсягу теплоносія, що надходить в систему опалення, відповідно до необхідних значень витрати, що відповідає тепловим навантаженням кожного відгалуження, стояку та опалювального приладу в системі. Простіше кажучи, гідравлічне балансування дозволяє подати в кожен стояк, прилад рівно стільки тепла, скільки він потребує.

Часто балансування системи опалення розглядають лише як гідравлічну ув’язку, яка спрямована на перерозподіл теплоносія по всім відгалуженням, стоякам (тобто – циркуляційним кільцям) системи. Досягти цього достатньо складно навіть при постійному

гідравлічному режимі (тобто в системах без радіаторних терморегуляторів), та зовсім непросто в системах зі змінним гідравлічним режимом, з терморегуляторами. Саме тому починаючи з 1999 року в Державних будівельних нормах вказано, що гідравлічне балансування систем опалення повинно здійснюватися автоматичними балансувальними клапанами.

Згідно з чинними насьогодні державними будівельними нормама, а саме ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування», автоматичне регулювання параметрів теплоносія за допомогою автоматичних балансувальних клапанів є обов’язковим.

Вибір способу автоматичного регулювання параметрів теплоносія залежить передовсім від типу системи опалення (однотрубна або двотрубна). Саме тому ми висвітлили це питання в першому розділі Альбому.

			Система опалення
		Однотрубна					Двотрубна
	Гідравлічний режим стояків						Гідравлічний режим стояків
	або приладових віток						або приладових віток
Постійний		Змінний				Постійний			Змінний
(без терморегуляторів)		(з терморегуляторами)				(без терморегуляторів)			(з терморегуляторами)

								Застосування
Автоматична		Обмеження		Автоматична		Стабілізація перепаду		терморегуляторів
		максимальної витрати						з функцією
стабілізація				стабілізація		тиску з або без
		з регулюванням						автоматичного
витрати				витрати		обмеження максимальної
		температури теплоносія						регулювання перепаду
теплоносія				теплоносія		витрати теплоносія
		на виході стояка						тиску або обмеження
								витрати теплоносія

AB-QM

AB-QM, TWA-Q, CCR3+

AB-QM

ASV-PV, ASV-M(I)

RA-DV

Рис. 15. Вибір автоматичного балансування в залежності від типу системи опалення

14 | Альбом рішень Реконструкція систем опалення багатоквартирних будинків

3.1. Балансування однотрубних систем опалення без терморегуляторів

Першими розглянемо системи з постійним гідравлічним режимом.

Слід зазначити, що такі системи допускаються (як виняток) лише для житлових будівель класу енергетичної ефективності не вище С.

Якщо система має постійний гідравлічний режим (постійну витрату теплоносія), то при реконструкції слід забезпечити на кожному стояку/приладовій вітці автоматичну стабілізацію витрати теплоносія на розрахунковому значенні. Це досягається встановленням на виході зі стояка автоматичного комбінованого балансувального клапана типу AB-QM.

Рис. 16. Однотрубна проточна (нерегульована) система опалення зі стабілізацією витрати

3.2. Балансування однотрубних систем опалення з терморегуляторами

Гідравлічне балансування однотрубних систем опалення із змінним гідравлічнім режимом, як і в подібних системах із постійним гідравлічним режимом, також базується на автоматичному обмеженні максимальної витрати теплоносія по стояках.

Але стабілізування витрати по стояках в однотрубних системах із встановленими радіаторними терморегуляторами вже недостатньо для забезпечення ефективності роботи системи, оскільки закривання терморегуляторів в тих приміщеннях, в яких досягнута бажана користувачем температура повітря, призведе до завищення температури теплоносія на виході стояка – теплоносій у цих приміщеннях пройде транзитом через замикальні ділянки радіаторів, не остигаючи необхідним чином в опалювальних приладах.

Подібне регулювання температури теплоносія на виході зі стояка при обмеженні максимальної витрати ще називають термогідравлічним балансуванням. Для цього, на автоматичний комбінований балансувальний клапан AB-QM встановлюють термоелектричний привід TWA-Q, а на сам зворотній трубопровід – накладний датчик температури ESMC (Pt 1000). Це обладнання підключають до електронного контролера типу CCR3+, що регулює температуру зворотного теплоносія в стояках однотрубної системи опалення на основі сигналу датчика температури теплоносія у подавальному трубопроводі системи, який входить до комплекту поставки контролера.

Реконструкція систем опалення багатоквартирних будинків Альбом рішень | 15

Рис. 17. Обмеження максимальної витрати з регулюванням температури теплоносія на виході стояків у однотрубній системі зі змінним гідравлічним режимом

Принцип роботи такої системи полягає в тому, що в той, час коли температура повітря в приміщенні досягає встановленого користувачем рівня і радіаторний терморегулятор автоматично починає зменшувати витрату теплоносія через опалювальний прилад, температура теплоносія на виході стояку зростає, тому що теплоносій тепер проходить через замикальну ділянку й не охолоджується в опалювальному приладі. Датчик температури ESMC вимірює температуру теплоносія на виході стояка та передає цю інформацію контролеру CCR3+. Контролер порівнює отримане фактичне значення температури з необхідним, яке залежить від температури теплоносія, що подається в систему (і яка, в свою чергу, залежить від температури зовнішнього повітря). Якщо температура вища

за необхідну – контролер дає команду термоелектричному приводу TWA-Q зменшити витрату, прикривши балансувальний клапан AB-QM. Коли температура стане нижчою за необхідну – витрата теплоносія в стояку таким самим чином буде збільшена.

Контролер CCR3+	Автоматичний комбінований	Термоелектричний	Накладний датчик температури
	балансувальний клапан AB-QM	привід TWA-Q	ESMC (Pt 1000)

Рис. 18. Компоненти системи ССR3plus

16 | Альбом рішень Реконструкція систем опалення багатоквартирних будинків

3.3. Балансування двотрубних систем опалення

Реновація наявних двотрубних систем з будь-яким гідравлічним режимом може бути реалізована двома шляхами:

а) стабілізація перепаду тиску в стояку/приладовій вітці при встановлені у кожного опалювального приладу клапанів терморегуляторів з функцією попередньої настройки пропускної здатності;

б) застосування у вузлах обв’язки опалювальних приладів терморегуляторів з функцією автоматичного регулювання перепаду тиску та обмеження витрати (наприклад, клапани RA-DV). При застосуванні таких терморегуляторів додаткові автоматичні балансувальні клапани на стояках/приладових вітках не потрібні.

Цей варіант також прописаний в п. 6.4.7.7 ДБН В.2.5-67:2013 та має рекомендаційний характер:

«…Рекомендується застосовувати у вузлах обв’язки опалювальних приладів терморегулятори чи електронні регулятори з функцією автоматичного регулювання перепаду тиску або обмеження витрати теплоносія... При застосуванні таких терморегуляторів чи електронних регуляторів із зазначеними функціями або автоматичних клапанів із зазначеними функціями у вузлах обв’язки опалювальних приладів, застосовувати (дублювати) додаткові автоматичні клапани із зазначеними функціями у циркуляційному кільці (на стояку, приладовій вітці, відгалуженні) не слід, окрім випадку недопущення надмірного перепаду тиску на зазначених регуляторах із умов шумонеутворення.»

Рис. 19. Стабілізація перепаду тиску в стояку двотрубної системи

Рис. 20. Клапани терморегуляторів з функцією автоматичного

опалення з перемінним гідравлічним режимом

регулювання перепаду тиску та обмеження витрати

на опалювальних приладах двотрубної системи опалення

Окремо слід зазначити, що деякі двотрубні системи опалення, в яких подавальний та зворотній стояки рознесені у просторі, можливо модернізувати лише застосуванням спеціальних клапанів терморегуляторів з функцією автоматичного регулювання перепаду тиску та обмеження витрати (наприклад, клапани RA-DV), про які йшла мова вище. Яскраві приклади подібних систем – це двотрубні горизонтальні системи із супутнім рухом теплоносія та вертикальні двотрубні системи зі змішаною розводкою магістральних трубопроводів.

Рис. 21. Клапани терморегуляторів з функцією автоматичного регулювання перепаду тиску та обмеження витрати на опалювальних приладах двотрубної системи опалення

із змішаною розводкою магістральних трубопроводів

Реконструкція систем опалення багатоквартирних будинків Альбом рішень | 17

04

ОПАЛЕННЯ МІСЦЬ ЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ

Окремим розділом розгляньмо реконструкцію систем опалення місць загального користування (далі – МЗК) БКБ.

ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування» (п. 6.7.22) допускає, як виняток, можливість не встановлювати автоматичні регулятори температури повітря на опалювальних приладах у деяких приміщеннях житлового будинку: сходова клітка, вестибюль, сміттєзбірна камера. Але рекомендується в таких приміщеннях застосовувати автоматичні терморегулятори без запірної функції (із захистом від замерзання теплоносія) та захистом від несанкціонованого втручання, наприклад термостати Danfoss типу RA2920.

Рис. 22. Термостатичний елемент типу RA 2920 з кожухом, що захищає від несанкціонованого втручання (кражі)

Слід усвідомлювати, що саме від рішення застосовувати чи ні радіаторні терморегулятори на опалювальних приладах МЗК залежить вибір способу гідравлічного балансування частин системи опалення, що обслуговують вказані приміщення. Але в будь-якому випадку йдеться про застосування автоматичних балансувальних клапанів.

а) При обладнанні опалювальних приладів в МЗК автоматичними радіаторними терморегуляторами, гідравлічне балансування здійснюють згідно вимог ДБН В.2.5-67:2013 (п. 6.4.7.7) щодо систем із змінним гідравлічним режимом (див. розділ 3 Альбому).

б) Якщо буде вирішено відмовитися від терморегулювання у МЗК, тобто залишити у цих частинах системи постійний гідравлічний режим, то слід забезпечити в них автоматичне обмеження максимальної витрати теплоносія:

6.4.6 На кожній другорядній частині (приладова вітка або відгалуження, стояк) системи водяного опалення з постійним гідравлічним режимом, необхідно автоматично обмежувати максимальну витрату теплоносія, якщо головна система має змінний гідравлічний режим.

Для цього на кожному стояку / приладовій вітці встановлюють автоматичний клапан обмежувач витрати (наприклад, клапани AB-QM).

Якщо опалювальні прилади сходової клітки розташовані у кожному під’їзді на першому поверсі, то їх слід приєднувати до окремих приладових віток, на яких потрібно забезпечувати автоматичне гідравлічне балансування:

6.7.7 …Опалювальні прилади сходової клітки, що не мають автоматичних регуляторів температури повітря, слід приєднувати до окремих (другорядних) приладових віток або стояків системи опалення, на яких потрібно забезпечувати автоматичне регулювання теплоносія відповідно до 6.4.7.7а) – 6.4.7.7.в), якщо опалювальні прилади основної системи опалення мають автоматичні регулятори температури повітря.

Але значно ефективніше та дешевше на таких приладах застосувати клапани терморегуляторів з функцією автоматичного регулювання перепаду тиску та обмеження витрати теплоносія – RA-DV. При їх використанні можна підключити за двотрубною схемою окремі опалювальні прилади МЗК (наприклад: прилади кімнати консьєржа, сміттєзбірної камери або сходової клітки) напряму до магістральних трубопроводів без прокладання другорядних приладових віток та застосування додаткових балансувальних клапанів. Це рішення теж буде цілком відповідати вимогам п. 6.4.7.7 ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування».

Рис. 23. Клапан терморегулятора з автоматичною стабілізацією перепаду тиску теплоносія типу RA-DV

Реконструкція систем опалення багатоквартирних будинків Альбом рішень | 19

05

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ТЕПЛОВИЙ ПУНКТ (ІТП)